Наказ No 32 / 1969 Кол.
Указ Міністра закордонних справ про віденську конвенцію щодо консульських відносин
Чинний
Чинний від 17.04.1969
Zobrazeno prvních 200 z celkem 443 ustanovení tohoto předpisu.
Zobrazit celý předpis →
Pro stažení celého znění použijte tlačítko Stáhnout výše.
32 кв.м.
Замовити
Міністр закордонних справ
від 12 лютого 1969
про віденську конвенцію про консульські відносини
24 квітня 1963 р. у Відні відбулася зустріч з Віденьською конвенцією про консульські відносини.
Від імені Чехословацької Соціалістичної Республіки Конвенцію підписано в Нью-Йорку 31 березня 1964 р.
Президент Республіки ратифікований Конвенцією та інструментом ратифікації був віднесений Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй, депозитарієм Конвенції, 13 березня 1968 року.
Конференція вступила в силу 19 березня 1967 року відповідно до статті 77 (1). Для Чехословацької Соціалістичної Республіки, Стаття 77 (2) вступила в силу 12 квітня 1968 р.
Чеський переклад Конвенції оголошується одночасно.
Міністр:
Марко в. р.
Віденська конвенція про конфлікти
Сполучені Штати Америки до цієї Конвенції,
Зважаючи на те, що з давніх часів між народами,
з точки зору цілей та принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй щодо суверенної рівності, забезпечення міжнародного миру та безпеки та сприяння дружніх відносин між народами,
Знаючи, що Конференція Організації Об’єднаних Націй щодо дипломатичних відносин та імунітетів, прийнята Віденською конвенцією з питань дипломатичних відносин, відкрита для підпису 18 квітня 1961 року,
У зв’язку з тим, що Міжнародна конвенція з питань зв’язків з консульськими відносинами, привілеями та імунітетами сприятиме розвитку дружніх відносин між народами, незалежно від різноманіття їх конституційного та соціального закладу,
Визначте, що мета таких привілеїв і бездіяльності не приносить користь індивідууууму, але для забезпечення ефективного виконання консульських функцій від імені своїх держав,
підтверджує, що правила міжнародного звичайного права продовжать застосовуватись до питань, які не явно покриваються положеннями цієї Конвенції,
вони домовилися:
Визначення
1. Для цілей цієї Конвенції такі вирази мають такі значення:
(а) Генерального консульства, консульства, віце-сюжету або консульського офісу;
(b) "скутна схема" - територія, позначена консульською службою для виконання консульських функцій;
(c) "Хід консульського посту" означає, що особа, уповноважена державою відправлення, яка здійснює обов'язки, пов'язані з цією функцією;
(d) «скаржний офіцер» - будь-яка особа, в тому числі глава консульського поста, відповідальна за проведення консульських функцій в цій ємності;
(e) "скаржний персонал" - будь-яка особа, яка працює в адміністративних або технічних послугах консульського офісу;
(f) "Пам'ятий персонал" - будь-яка людина, яка зайнята в побутовій службі консульського офісу;
(г) «члени консульського посту» мають на увазі консульські посадові особи, консульського персоналу та членів персоналу;
(h) «члени консульського персоналу» – це консульські посадові особи, крім керівника консульського офісу, консульського персоналу та членів персоналу;
(i) "Пам'яті приватного персоналу" означає, що особа, зайнята виключно в приватному обслуговуванні члена консульської посади;
(j) «супутні номери» – це будівлі або частини будинків і земельних ділянок, які кріпляться там, використовуються виключно для цілей консульського офісу, незалежно від того, хто є власником;
(k) "єдині архіви" включають всі документи, документи, листування, книги, фільми, запис стрічки та реєстри консульського офісу, разом з кодами та кодами, файли та будь-яку частину обладнання, призначеного для захисту та зберігання їх.
2. Консультантові посадові особи є подвійними категоріями, а саме консульськими посадовими особами професії та почесними консульськими посадовими особами. Положення про заголовок II цієї Конвенції поширюються на консульські посади на чолі з консульськими посадовими особами професії, до тих, хто Назва III направляється на консульські посади під керівництвом почесних консульських офіцерів.
3. Особливий статус членів консульського посту, які є громадянами, або постійними мешканцями, стан одержувача регулюється статтею 71 цієї Конвенції.
Супутні контакти в цілому
Створення та впровадження консульських контактів
Консульська лясон
1. Створення консульських контактів між державами відбувається за взаємодоговором.
2. Згода на встановлення дипломатичних відносин між двома державами повинна включати, якщо інше зазначено, згоду на встановлення консульських відносин.
3. Перервання дипломатичних відносин не в собі передбачає переривання консульських відносин.
Виконання функцій
Супутні функції виконуються консульськими органами. Вони також будуть виконувати дипломатичні місії відповідно до положень цієї Конвенції.
Створення консульського офісу
1. Консультативний офіс може бути встановлений на території бенефіціарної держави тільки з його згодою.
2. Сидіння консульського офісу, його класифікації та консульського периметра визначається державою відправлення та підлягає затвердженням Державного одержувача.
3. Додаткові зміни до місця розташування консульського офісу, його класифікації або консульського округу можуть бути внесені до відправки Держави тільки з згодою отримання Держави.
4. Згода бенефіціарної держави також повинна бути обов'язковою, де Генеральний консул або консульство бажає встановити Віце-консалт або консульство в місці, відмінному від себе.
5. Попередньо явна згода бенефіціарної держави також повинна бути обов'язковою для створення офісної частини консульського офісу, але розташована поза його сидінням.
Супутні функції
Відносна функція залежить
(а) захист інтересів надсилання Держави та її національностей, як фізичних, так і юридичних осіб, в Держдержадміністрації до вимог міжнародного законодавства;
(b) сприяння розвитку торговельних, економічних, культурно-наукових контактів між державою відправлення та приймальною державою та іншими розробками дружних контактів між ними відповідно до положень цієї Конвенції;
(c) у визначенні та розвитку комерційного, господарського, культурного та наукового життя Держдержадміністрації всіма правовими засобами та у звіті про це Уряду надсилання держави та зацікавлених сторін;
(d) у видачі паспортів та документів про подорожі на громадяни відправки Держави та візи або відповідних документів особам, які бажають подорожувати до Держави;
(e) надання допомоги та підтримки національним особам, що надсилаються, як фізичним, так і юридичним особам;
(f) виконання обов’язків нотаріуса, цивільної та аналогічної функції та виконання певних функцій адміністративного характеру, за умови, що це не суперечить законам та нормам одержувача;
(г) захист інтересів громадян надсилання держави, чи є природним або юридичним, з питань спадкування на території приймальної держави, відповідно до законів та положень приймальної держави;
(h) захист інтересів неповнолітніх та інших осіб, які не мають повноти компетенції, які є національними державами відправлення, в обсязі, передбачених законами та нормативними актами приймальної держави, зокрема, у разі необхідності утримування або утримування;
(i) представництво інтересів громадян надсилання держави або забезпечення їх відповідного представництва перед судами та іншими органами приймальної держави, підтримуючи практику та процесуальні правила, що діють в органі отримувача, з метою досягнення передбачених заходів щодо захисту прав та інтересів тих громадян відповідно до законів та положень приймальної держави у випадках, коли, у разі відсутності або з інших причин, ці національні держави не можуть зайняти свої права та інтереси в належному часі;
(j) в обслуговуванні судових та позасудових документів або при здійсненні клопотання або мандат проводити докази для судів надсилання держави відповідно до чинних міжнародних угод або, при відсутності таких міжнародних угод, будь-яким іншим способом, що відповідають законам та нормативним нормам приймальної держави;
(k) у здійсненні права нагляду та перевірок, передбачених законами та регламентами відправки Держави щодо суден під юрисдикцією надсилання Держави, повітряного судна, зареєстрованого у цій державі та їх екіпажі;
(l) у наданні допомоги судам і літакам, що надходять у підпункті (k) цієї статті та до їх екіпажу, при отриманні звітів про рейс судна, в контрольі та бачення документів суднового судна, а без преюдії до повноважень органів одержувача, в розслідуванні будь-якої нещасної події, що відбуваються під час подорожі та у вирішенні спорів всіх видів між капітаном, офіцерами та моряками, де допускаються закони та правила відправки Держави;
(m) у проведенні інших функцій, які доручені до консульського посту державою відправлення, які не заборонені законами та нормативними актами приймальної держави або проти яких приймальня Держава не викликає заперечень або які вказані в міжнародних угодах, що діють між відправкою Держави та приймальною державою.
Виконання консульських функцій за межами
Консультування посадових осіб, у спеціальних випадках, виконання своїх обов’язків за межами консульського округу з згодою одержувача.
Вправа консульських функцій в третій державі
Відправлення держави може, після інформування США, довіряючи консульський пост в певній державі з здійсненням консульських функцій в іншій державі, якщо одна з США, яка є явно об'єктом.
Третя державна продуктивність консульських функцій
Консультування приймальної держави може, після інформування приймальної держави відповідно, здійснювати консульські функції в приймальній державі, якщо приймальний стан не об'єктний.
Клас голови консульських листів
1. Голова консульських постів поділиться на чотири класи:
(а) загальний консул;
(б) консолі;
(c) сповіщувачі;
(d) консульські агенти.
2. Параграф 1 цієї статті не обмежує компетенцію будь-якої Виконавчої партії для визначення звання консульських посадових осіб, крім керівників консульських посад.
Призначення та прийняття консульських голів
1. Голова консульських постів призначатиметься державою відправлення і прийнятий для виконання своїх обов’язків приймальною державою.
2. При збереженні положень цієї Конвенції формальності на призначення та приймання голів консульських постів регулюються законами, нормативно-правовими актами та практиками відправки або отримання Держави.
Консультування патенту або повідомлення про призначення
1. Держава відправки направляє голову консульського поста з документом у вигляді патенту або аналогічного документа, складеного для кожного запису, який засвідчує свою функцію і зобов'язаний, як правило, вказати його повне ім'я, категорія і клас, консульський контур і сидіння консульського посту.
2. Відправлення держави направляє патент або аналогічний документ дипломатичними або іншими відповідними засобами до Уряду держави на території якого глава консульського посту полягає у виконанні своїх обов’язків.
3. Відправлення держави може, з згодою приймальної держави, переслати до приймальної держави, замість патенту або аналогічного документа повідомлення, що містить інформацію, необхідну в пункті 1 цієї статті.
Ексклюзив
1. Голова консульського посту зобов'язаний виконувати свої обов'язки на підставі прийняття Державного одержувача, який називається екзотивом, що б форма прийому.
2. Держава, яка відмовляється від надання виконкому, не зобов’язана повідомити про відмову від відправки Держави з причин її відмови.
3. За винятком положень статті 13 та 15, Голова консульського посту не приймає своїх обов’язків, якщо він отримує виконавця.
Положення про прийом Голови консульського посту
Закінчення служби екватуру, Голова консульського посту може бути рекрутована на підставі виконання своїх обов’язків. У цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Повідомлення про консульські органи
Як тільки Голова консульського посту ухвалюється навіть тимчасово за виконання своїх обов’язків, Держдержава негайно повідомити компетентні органи консульського району. Також передбачається виконання необхідних заходів, щоб увімкнути голову консульського посту для виконання обов’язків, що виникають з його офісу, а також скористатися положеннями цієї Конвенції.
Тимчасове виконання посади Голови консульського посту
1. У випадку, якщо Голова консульського посту не може виконувати свої обов’язки або що пост Голови консульського посту є вакантним, тимчасовий глава посту може надати підставу.
2. дипломатична місія відправки держави, або якщо ця держава не має такої місії в приймальній державі, глава консульського посту, або, незважаючи на те, що будь-який компетентний орган відправки Держави повинні повідомити Міністерство закордонних справ приймальної держави або органу, визначеного Міністерством повного найменування тимчасової глави офісу. Як правило, це спілкування повинно бути зроблено заздалегідь. Одержувач може зв'язатися з отриманням тимчасової глави Офісу, якщо він є дипломатичним представником або консульською посадовою особою надсилання Держави в приймальній державі, з його згоди.
3. компетентні органи бенефіціарної держави надають допомогу та захист тимчасової глави Офісу. Де підтримується Офіс, підлягає положенням цієї Конвенції на тій же підставі, як глава компетентного консульського посту. Тим не менш, приймальна держава не зобов’язана надати тимчасову голову Офісу будь-які переваги, пільги та обов’язки, які Голова консульського посту користується лише в результаті умов, які тимчасово не відповідає.
4. Якщо в обставинах, зазначених в пункті 1 цієї статті, членом дипломатичного складу дипломатичної місії надсилання Держава доручується в одержувачу Держа з функцією проміжної глави офісу, він зобов'язаний, якщо бенефіціарні Державні об'єкти до неї, продовжують користуватися дипломатичними пільгами і бездіяльністьми.
Порядок голів консульських постів
1. Голова консульських постів зараховується в кожному класі за датою виконання.
2. Однак, у випадках, коли голову консульського посту прийнято надану за виконання своїх обов’язків перед отриманням викривачів, порядок буде визначено відповідно до дати прийняття, порядок буде підтримуватися після виконання.
3. Порядок між двома або декількома главами консульських листів, які отримали виконутурний або наданий прийом на той же день, буде визначено на підставі дати отримання їх патентів або аналогічних документів або повідомлення, зазначених у пункті 3 статті 11 до Державного одержувача.
4. Тимчасові заголовки офісів будуть зараховані за всі глави консульських постів і мають бути одним з них відповідно до дати, на яку приймаються пости тимчасового головного офісу, вказавши в повідомленнях, відправлених відповідно до пункту 2 статті 15.
5. Почесні консульські посадові особи, які є керівником консульських листів, які зараховуються в кожному класі після глави консульських постів професії, відповідно до правил, зазначених у попередньому пункті.
6. Голови консульських постів розміщуються на місці перед консульськими посадовими особами, які не мають такого статусу.
Виконання дипломатичних актів консульських офіцерів
1. У штаті, в якому держава надсилання не має дипломатичної місії і не представляється дипломатичною місією третьої держави, консульський офіцер може заряджатися з проведенням дипломатичних завдань, якщо одержувачський стан погоджується. Незмінний статус консульського офіцера. Вправа таких актів не дає йому право вимагати дипломатичні пільги та імунітети.
2. Виконавець може, за повідомленням до Держави одержувача, діяти як представник надсилання Держави до будь-якої міжурядової організації. У виконанні цієї функції він має право на задоволення всіх привілеїв та обов’язків, наданих таким представником в міжнародному праві звичайних або міжнародних угод; Однак, у зв’язку з виконанням своїх консульських функцій, не має права на задоволення будь-якого більшого звільнення від юрисдикції, ніж право консульської посадової особи за цією Угодою.
Призначення тієї ж особи консульським офіцером двох або більше держав
Згодою бенефіціарної держави, призначати таку ж людину як консульський офіцер у бенефіціарній державі.
Призначення консульського персоналу
1. Підтримуючи положення статті 20, 22 та 23, стан відправлення може вільно призначити членів консульського персоналу.
2. Відправка Держави поспілкуватися з приймальною державою повне ім'я, категорії та класом всіх консульських офіцерів, крім голів консульських постів, так що має достатній час для здійснення, якщо це так бажає, його права під абзац 3 статті 23.
3. Відправлення держави може, якщо це вимагає законами та нормативними актами, вимагати отримання Держава на надання пільгового офіцера, який не є головою консульського посту.
4. Поведінковий стан може, якщо його закони і правила так вимагають, надати екватур до консульського офіцера, який не очолює консульський пост.
Сфера консульського персоналу
Якщо не існує явного договору на рівні консульського персоналу, стан одержувача може знадобитися, щоб обсяги персоналу будуть підтримуватися в межах, які він вважає розумним і нормальним, враховуючи обставини і умови в консульському районі і потреби грамотного консульського офісу.
Порядок консульських посадових осіб консульського посту
Порядок консульських посадових осіб консульського посту та його змін буде повідомлено дипломатичною місією надсилання Держави, або, якщо ця держава має таку місію в державі одержувача, Головою консульського посту до Міністерства закордонних справ Держдержадміністрації або органом, зазначеним Міністерством.
Громадянство консульських посадових осіб
(1) Консультативні посадові особи в принципі є національними державами відправлення.
2. Консультативні посадові особи не можуть призначатися з числа громадян бенефіціарної держави, якщо ця Держава не дає явної згоди; згода може бути вилучена в будь-який час.
3. Одержувач Держави може зафіксувати той самий право, що стосується національностей третьої держави, які не є національними державами надсилання.
Особи, заявлені негрози
1. Одержувач може в будь-який час повідомляти про стан відправки, що консульський офіцер є негрошима або що інший учасник консульського персоналу неприпустимо. У такому випадку відправка Держава повинна бути відповідною, або виводити таку особу або припинити свої обов’язки у консульському офісі.
2. Якщо відмовляється від відправки держави або омітів, протягом розумного періоду часу, для виконання своїх зобов'язань за пунктом 1 цієї статті, приймальний стан може в залежності від характеру справи, або відкликання виконкому особи, що турбує або перестати розглядати його як члена консульського персоналу.
3. Особа, призначена членом консульського посту, може бути заявлена неприйнятною до приїзду на територію одержувача держави або, якщо він вже на його території, перед тим як приймати свої обов'язки на консульському відомстві. У будь-якому випадку відправка Держава виведе призначення.
4. У випадках, зазначених у пунктах 1 та 3 цієї статті, приймальний стан не зобов’язаний повідомити про відправку Держава причин її рішення.
Повідомлення про реєстрацію, прибуття та відправлення
1. У Міністерстві закордонних справ бенефіціарної держави або в офіс:
(а) призначення членів консульського посту, їх прибуття в консульський пост, їх остаточне відправлення або припинення їх обов’язків та будь-яких інших змін, що впливають на їх статус, що може виникнути під час їх обслуговування в консульському офісі;
(b) прибуття та остаточне відправлення члена сім'ї консульського посту, що проживає з ним і, де це можливо, випадки, коли людина стає або перестає бути таким членом сім'ї;
(c) прибуття та остаточне відправлення приватного персоналу та, де це можливо, припинення їх служби;
(d) працевлаштування та звільнення осіб, які оплачуються у Державному реєстраторі щодо членів консульського посту або членів приватного персоналу, які користуються пільгами та обов’язками.
2. Прибуття і остаточний виїзд також буде повідомлено заздалегідь, як можна.
Припинення кутових функцій
Припинення консульських постів
Пост членів консульського посту закінчується, в т.ч.:
(а) шляхом визначення відправки Сб до приймальної Держави, який припинив посаду члена консульського посту;
(b) за зверненням виконавця,
(c) шляхом визначення приймальної держави, яка припинила розглянути її як члена консульського персоналу.
Припинення території бенефіціарної держави
Бенефіціарне державне забезпечення, в тому числі в разі збройного конфлікту, членів консульського офісу та членів приватного персоналу, так само, як вони не є громадянинами приймальної держави, а їх сім'ї, які проживають з ними в загальному господарстві, незалежно від їх національності, з необхідного часу і допомоги, щоб вони могли підготувати їх відправлення і залишити якомога швидше після того, як їх обов'язки перестали. Зокрема, вони будуть доступні, де необхідно, необхідні засоби перевезення для тих осіб і їх майна, крім випадків, придбаних в одержувачу Держави, експорт яких заборонений на час відправлення.
Захист консульських приміщень, архівів та інтересів надсилання держави у виняткових умовах
1. У разі переривання консульського контакту між двома державами:
(а) у разі збройного конфлікту, стан одержувача поважає та захищає консульські приміщення разом з майном консульського офісу та консульського архіву;
(b) надсилання Держави може доручити догляд за консульськими приміщеннями разом з майном, що містяться в ньому і консульські архіви третьої держави, прийнятні для одержувача Держави;
(c) надсилання Держави може доручити захист своїх інтересів та інтереси своїх громадян до третьої Держави, що приймається до Держави отримувача.
2. У разі тимчасової або постійної замикання консульського посту застосовуються положення підпункту (а) пункту 1 цієї статті. Крім того,
(а) де надсилання Держави, не представлене в приймальній державі дипломатичною місією, має ще один консульський офіс в межах території тієї держави, що консульський офіс може бути довірений з турботою кімнат закритого консульського посту, разом з майном і консульськими архівами, присутніми в ньому, і з згодою приймальної держави, виконуючи консульські функції в консульському районі цього консульського посту; або
(b) де надсилання Держави не має дипломатичної місії та іншого консульського представництва в приймальній державі, положень підпунктів (b) та (c) пункту 1 цієї статті застосовуються.
Переваги, привілеї та обов’язки консульських постів, професійних консульських офіцерів та інших членів консульського посту
Переваги, пільги та імунітети консульського посту
Накопичувальні роботи
Бенефіціарний стан повністю полегшує виконання функцій консульського посту.
Використання державного прапора та національного емблема
1. Держава відправки має право використовувати свій прапор і національну емблему в приймальній державі відповідно до положень цієї статті.
2. Національний прапор відправки Держави може бути відображений і національний емблем, розміщений на будівлі консульського офісу та на його в’їзді, резиденція керівника консульського офісу та його засобів транспорту при використанні для цілей обслуговування.
3. При здійсненні права за цією статтею врахування приймаються закони, правила та практики бенефіціарної держави.
Увійдіть для нотаток, обраного та сповіщень
Інформація про нормативний акт
| Цитування | Указ Міністра закордонних справ No 32 / 1969 Кол., про Віденську конвенцію про консульські відносини |
|---|---|
| Тип нормативного акту | - |
| Автор | - |
| Збірка | Збірка законів |
| Дата оприлюднення | 17.04.1969 |
|---|---|
| Чинний від | 17.04.1969 |
| Чинний до | - |
| Стан | Чинний |
Текст нормативного акту має інформаційний характер.
Коментарі 0